Історія фортеці Перемишль

Фортеця Перемишль є надзвичайним проявом технічної думки, що захоплює кожного, хто її відвідав. У період свого будівництва вона викликала велике зацікавлення. Швидке зростання серед людей, що захоплюються військовою технікою, інтересу до Першої Світової війни стало причиною того, що Фортецю Перемишль знають у всій Європі, а культурна спадщина міста Перемишль розглядається як елемент ландшафтного середовища поля битви, разом із фортифікаційною системою, яка є його частиною.

Щоб зрозуміти, чим є Фортеця, слід простежити історію формування її архітектури, концепцію та перебіг її будівництва, а також перебудування та модернізації - все від моменту її виникнення до дня її занепаду, аж по сьогоднішній день, коли вона стала невід'ємним елементом ландшафту і історичною пам'яткою, органічно вписаною у цей ландшафт і місто.

Перші концепції і згадування, у яких іде мова про бажання побудувати укріплення в Перемишлі, з'являються вже в дев'ятнадцятому столітті, як тільки місто опинилося в руках Габсбургів. Серед перших таких письмових пам'яток є доповідь ерцгерцога Йогана Габсбурга від 1810 року, у котрій він рекомендує побудувати укріплення Перемишля.

Черговим документом , що ініціює концепцію будівництва укріплень міста, є рапорт інженера Міхала Ціхорського, у якому були аналіз і експертиза, що вказувала на можливість побудування в Перемишлі перших фортифікацій. Під час свого перебування в Галичині в 1819 році, ерцгерцог Йоган Габсбург зупинився на три дні в Перемишлі, де він відстоював свою думку, висловлену у 1818 році, про те, що у цьому місці треба побудувати фортецю ІІ класу.

Перемишль був визнаний як найважливіша після Кракова ціль для будівництва укріплень. Це було записано у рапорті Центральної фортифікаційної комісії, скликаної Францем Йозефом у 1849 році. Спочатку Перемишль став укріпленим табором, у якому розпочалося будівництво польових укріплень і фортів навколо міста, вздовж основних доріг.

Потреба у будівництві більш масштабних фортифікаційних укріплень довкола Перемишля була описана у праці Гайнріха Гесса в 1856 році, а також у праці / доповіді ген. Франца фон Йона в 1868 році. В 1871 році було прийнято рішення про будівництво фортифікаційних укріплень міста, а в 1873 році піднято рівень міста до фортеці І класу. Створено Дирекцію будівництва Фортеці Перемишль. Спочатку кошти, призначені на будівництво укріплень були досить скромні, наслідком чого був повільний темп робіт.

Чергові роботи проводилися в залежності від зростання напруги в Європі та політичною ситуацією. Загострення стосунків між Австрією то Росією викликало прискорення робіт, починаючи з 1878 року. На першому етапі більшість побудованих об'єктів були земляно-дерев'яні, пізніше їх поступово замінено бетонними.

Спочатку, під час першої фази будівництва Фортеці Перемишль, вона складалася з двох периметрів: периметр перший, або серединна частина та кільце фортів, зване другим периметром. Після модернізації центр фортеці являв собою укріплену сьома новими артилерійськими фортами серединну частину та допоміжний периметр, що складався з 15 фортів. У межах усієї системи фортифікації було встановлено польові та стаціонарні батареї, а також артилерійські склади.

З 1878 року автором плану розбудови фортифікацій був швейцарський інженер, барон Даніель Саліс-Соґліо - до 1883 року. У тому ж року Міністерство оборони призначило першого коменданта Фортеці Перемишль - Майора Антона Вернера. У 1886-1888 роках Перемишль став кільцевою фортецею - всі модернізації проводились вже під наглядом нового командувача майора інженера Мавріція Брунера. Всі роботи було зосереджено на північній та південно-східній сторонах, де додатково біля фоту Сєдліска було побудовано мережу допоміжних фортів - уся система фортифікації була додатково доповнена міжпольовими фортами, а всі роботи розділено на 8 груп фортів. Також з'явилися два нові типи фортів - такі як головний броневий форт і малий форт піхоти.

Перші маневри у Фортеці Перемишль відбулися в 1892 році, а 1896 рік вважається роком, коли вперше були використані прив'язні аеростати для спостерігання. У 1900-1907 роках проводилися лише невеликі модифікації та модернізації фортів та інших оборонних споруд.

У своїм остаточним виконанні Фортеця Перемишль складалася з серединної частини, внутрішнього та зовнішнього кілець. Це були головним чином фортифікації, укріплення, лінії оборони і пам'ятки часів Першої Світової війни, котрі у цей час знаходяться у Перемишльському повіті та його околицях.

 

У склад серединної частини входять: 28 шанців, 3 батареї, 8 фортів, дві Сяноцькі брами – Верхня і Нижня, Крувніцька брама і артилерійський склад у "Острові".

Перше кільце, зване внутрішнім допоміжним, це: 2 форти, 1 шанець і польовий опорний пункт, 5 батарей.

Зовнішнє кільце Фортеці то: 32 форти, 13 польових опорних пунктів, 6 шанців, 14 батарей, польовий комплекс казарм в "Оптині" і "Івановій Ґурі". Список об'єктів, що входять до зовнішнього кільця Фортеці:

Форт І "Саліс-Соґліо" – додатково об'єкт пов'язаний з фортами так званої Сєдліської Групи, фортифікації, укріплення, оборонні лінії і пам'ятки часів Першої Світової війни котрої розташовані головним чином на території України, у тому числі у районі населених пунктів: Шегині, Поповичі, Дрогобич, Биків, Циків і т.д. Список головних об'єктів, що входять до вищезазначеної групи то так звані висунуті форти (територія сучасної України): I/1 ”Лисичка”, I/2 „Биків”, I/3 „Плєшовиці”, I/4 „Марущин ліс”, I/5 „Поповичі”, I/6 „Дєвєнчице”.

  • Форт IIb "Циків" (Якманіце, гм. Медика), який був підірваний в 1915 р., частково розібраний приблизно в 1920-1930 рр. (міжпольовий форт піхоти).
  • Форт II "Яксманіце"
  • Форт IIa "Моґілкі" (Яксманіце, ґміна Медика), муровано-земляний, 1892-1900 рр., ч. розібраний приблизно у 1920-1930 рр. (артилерійський форт з одним валом - гірська позиційна барарея).
  • Форт III Случице"
  • Форт IІІa "Германовіце-Колей" (Пікуліце, ґміна Перемишль), земляний шанець укріпленого табору у 1854-1857 рр., перебудований на батарею, підірваний у 1915, розібраний приблизно в 1920-1930 рр. (форт близької оборони).
  • Форт IV "Оптинь"
  • Форт V "Ґроховце"
  • Форт Va "Ґроховце-Леснічувка" (Ґроховце, ґміна Перемишль), земляно-мурований, 1900-1903 рр., підірваний у 1915, ч. розібраний приблизно в 1920-1930 рр. (міжпольовий форт піхоти).
  • Форт VI "Іванова Ґура"
  • Форт VIb "Ліпнік" (Кругель-Вєлькі, гміна Красічин, муровано-земляний, 1908-1910 рр., розбудований у 1914 р., ч. розібрані сховища (розподіленний форт близької оборони).
  • Форт VII "Пралковце"
  • Форт VII 1/2 "Тарнавце" (Острув, ґміна Перемишль, бетонно-муровано-земляний, шанець укріпленого табору, перебудований на батарею у 1880-1887 i 1892-1900, частково підірваний у 1915 р., частково розібраний приблизно в 1920-1930 i у 1985-1992 рр. (броньований форт близької оборони)
  • Форт VIII "Лентовня"
  • Форт VIII "Лентовня-Леснічувка" (Лентовня, ґміна Перемишль), земляний, 1900-1903 рр., підірваний у 1915, ч. розібраний приблизно в 1920-1930 рр. (міжпольовий форт).
  • Польова батарея артилерії форту "Лентовня" (Лентовня, ґміна Перемишль), земляне укр., 1914 р.
  • Форт IX "Брунер"
  • Форт IXa "Біля Хреста" (Уйковіце, ґміна Перемишль), муровано-земляний, 1893 р., підірваний у 1915 р., ч. розібраний ок. 1920-1930 i 1966-1967 (броневий міжпольовий форт близької оборони).
  • Форт Xb "Загродня" (Уйковице, ґміна Перемишль), муровано-земляний, 1892-1900 рр., розібраний приблизно в 1920-1930 рр. (артилерійський форт).
  • Міжпольовий шанець піхоти X/B1 "Ожеховце" (Уйковице, ґміна Перемишль), земляний, близько 1890 р., сховище розібрано приблизно у 1920-1930 р.
  • Форт X "Ожеховце"
  • Сполучена батарея X/B2 "Ожеховце" (Ожеховце, ґміна Журавіца), земляне укр., у 1892-1900 рр., сховища розібрані приблизно у 1920-1930 р. (батарея сполучена з фортом Х),
  • Вал батареї B2 "Ожеховце" (Ожеховце, ґміна Журавіца), земляне укр., у 1892-1900 рр.
  • Батарея X/B3 "Ожеховце" (Ожеховце, ґміна Журавіца), муровано-земляне укр., у 1892-1900 рр., сховища розібрані приблизно в 1920-1930 р. (міжпольова стаціонарна батарея далекої оборони).
  • Форт "Ожеховце" (Ожеховце, ґміна Журавіца), бетонно-земляний, 1903-1910 рр., підірваний у 1915, ч. розібраний приблизно в 1920-1930 рр. (міжпольовий форт близької оборони).
  • Батарея "Прухніцка Дрога" (Ожеховіце, ґміна Журавіца), муровано-земляне укр., у 1892-1900 рр., сховища розібрані приблизно в 1920-1930 р. (міжпольова батарея).
  • Форт Xa "Прухніцка Дрога" (Ожеховіце, ґміна Журавіца), муровано-земляне укр., у 1892-1900 рр., (міжпольовий броневий форт близької оборони).
  • Форт XIa "Цегельня"(Ожеховце, ґміна Журавіца), муровано-земляний, 1894 р., проект Мавріція фон Брунера), який був підірваний в 1915 р., частково розібраний приблизно в 1920-1930 рр. (міжпольовий броневий форт піхоти).
  • Форт XIb "Гай"(Ожеховце, ґміна Журавіца), земляний, у 1903-1910 рр., сховище було розібране приблизно в 1920-1930 р. (міжпольовий шанець піхоти).
  • Форт XI "Дуньковічки"
  • Шанець XI "Дуньковічки" (Дуньковічки, ґміна Орли), земляний, шанець укріпленого табору, 1854-1857 р., перебудований у 1880-1887 рр., модернізований для близької оборони в 1914 р., сховища розібрані приблизно в 1920-1930 р.
  • Форт XII "Вернер"
  • Залишки військового аеродрому (Журавіца, ґміна Журавіца), фундаменти караульного приміщення і ангарів, муровані, 1914 р., знищені в 1915 р.
  • Форт XII 1/2 "Журавіца" (Журавіца, ґміна Журавіца), земляний, близько XIX, зрівняний з землею (залишки артилерійського форту).
  • Форт XIIIb "Болестрашице"
  • Форт XIII "Сан Ридо" "San Rideau"
  • Форт XIIIa "Заблоцє" (Болестрашице, ґміна Журавіца), муровано-земляний, 1900-1903 рр., ушкоджений у 1915 рр, казарми в ґоржі розібрані приблизно у 1920-1930 р. (міжполевий форт піхоти).
  • Шанець "Гурко" A (Гурко, ґміна Медика), земляний шанець укріпленого табору 1854-1857 р., перебудований у 1914 р., зрівняний із землею близько 1975 р. (артилерійський шанець типу FS).
  • Шанець "Гурко" B (Гурко, ґміна Медика), земляний шанець укріпленого табору 1854-1857 р., перебудований у 1914 р., зрівняний із землею близько 1975 р. (артилерійський шанець типу FS).
  • Форт XV "Борек"
  • Сполучна батарея XVa "Борек" (Сєдліска, ґміна Медика), земляне укр., у 1892-1900 рр.

 

 
Автор: Tomasz Trojnar   Автор: Tomasz Idzikowski

 

Фортеця Перемишль - це не тільки фортифікації, але також ретельно продумана і вельми розбудована система забезпечення у вигляді складів з боєприпасами, мережі нових доріг, лінії забезпечення енергією, порохового складу, артилерійських складів, казарм, військового шпиталю, адміністративних будівель і т.п. Існували також 4 аеродроми: польовий аеродром у Бушковічки, резервний у Баконьчице і два постійні аеродроми в Гуречко і Журавиці.

Незабаром після початку Першої світової війни вище командування австрійських військ 16 серпня 1914 року розмістилося у штаб-квартирі в Перемишлі. До початку наступу російської армії у вересні 1914 року, коли штаб командування було перенесено в Новий Сонч, було видано наказ: "Фортеця Перемишль тимчасово має покладатися на власні сили, її слід обороняти до останнього". Перший постріл з фортів Фортеці був здійснений 17 вересня, коли поблизу Сєдліської Групи появилися російські патрулі - постріл було зроблено з форту Поповичі. Цей момент і день вважається початком облоги Фортеці Перемишль. До 26 вересня місто вже було повністю оточене російською армією, яка нараховувала близько 280 000 людей. В Фортеці залишилася залога у кількості 130 000 австрійських солдат. Такий стан речей тривав до 9 жовтня, коли до міста урвалися австрійські війська зі сторони Пралківець - це були підрозділи 3-ої армії, котрі відкинули російські війська аж за Сян, а облога закінчилася. З обох сторін, як з російської, так і з австрійської, були величезні людські втрати, але фортеця залишилась у руках австрійців. Це не тривало довго, бо це вже 5 листопада російські війська знову оточили Фортецю. Місто тоді було переповнене людьми, у ньому знаходились близько 130 тис. військовослужбовців, 2 тис. російських військовополонених і близько 30 тис. цивільного населення. Облога тривала до наказу здати фортецю і знищити її, який віддав її комендант Герман Кусманек 22 березня 1915 року. Перед здачею Фортеці і міста росіянам було підірвано форти, батареї, склади боєприпасів і т.п. Наказ про знищення стосувався також комунікаційного обладнання, зброї, боєприпасів, було підірвано гармати, мости. На пасовиськах в околицях Гурко було застрелено близько 5 000 коней - після цього всього Фортеця перейшла до рук росіян.

23-24 квітня цар Миколай ІІ відвідав зайняту Фортецю Перемишль, а звістка про її падіння рознеслась по всьому світу. Перемога в битві "Горлицька операція" поклала початок великому контрнаступу союзних австрійських і німецьких військ і привела до третьої облоги Фортеці Перемишль. Після лише декількох днів боїв, які почалися 19 травня 1915 року і потужного наступу союзних військ, російські війська відступили і здали місто 2 червня. До кінця війни знищені оборонні і фортифікаційні споруди вже не мали великого військового значення.

 

 

Розробка тексту: Jacek Dzik